Уже вп’яте відпочиваю у «Квітці полонини». Раніше їздив до санаторію «Сонячне Закарпаття», і нині болісно дивитися, як він занепадає, а територія навколо колись найвідомішої закарпатської оздоровниці хаотично забудовується. «Квітка полонини» — навпаки: досягла дійсно європейського рівня, адже з року в рік розвивається, оновлюється та вдосконалюється. Тут помітні разючі зміни як у номерах і корпусах, так і на самій території. Облаштовано неймовірну набережну, будується відкритий басейн. Попри природну красу довкілля, територія надзвичайно доглянута: посезонно висаджують квіти та екзотичні рослини, доріжки вимощують бруківкою, створюють нові локації для активного відпочинку та релаксу. Щороку більшає сучасних медичних процедур, які у поєднанні з унікальною мінеральною водою створюють у «Квітці полонини» справжній бальнеологічний рай.

Харчування організовано на найвищому рівні. Персонал надзвичайно професійний, ввічливий та доброзичливий — починаючи від менеджерів на рецепції, медсестер у лікувальному корпусі, кухарів та офіціантів у їдальні, покоївок і завершуючи лікарями та адміністрацією. Тут кожен працівник на своєму місці. У санаторії панує прекрасна атмосфера для відпочинку й оздоровлення, а також діє вигідна цінова політика: передбачено знижки для пільгових категорій та постійних клієнтів. Проживання — на будь-який вибір: можна оселитися в апартаментах корпусу «Сузір’я» або ж у скромніших, але зручних і обладнаних усім необхідним корпусах «Квітка полонини» чи «Квітка центр».

Я зробив для себе чіткий висновок: у «Квітці полонини» все і всі на своїх місцях, бо керівник на своєму місці. Щоранку о 7:30 генеральний директор уже здійснює обхід території та номерів, куди того дня мають заселятися відпочивальники. Усі роботи з благоустрою та ремонт виконуються не абияк, а дійсно від душі — з якісних матеріалів та за оригінальними дизайнами. Розквіт чи занепад закладу насамперед залежить від керівництва. Добре, що є такі управлінці, як Павло Павлович Ганинець, які роблять усе для того, аби українські курорти працювали на благо пацієнтів, задля розвитку й популяризації краю та економічної стабільності держави.

«Квітку полонини» рекомендую всім!

Іван Матвійович Сова,

заслужений працівник профспілки України,  заступник голови профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів, в якій працюю понад 50 років.