Тракційна терапія

Витягнення хребта — метод лікування захворювань хребта тракційним впливом (від (лат. tractio — тяга). Найчастіше застосовується для полегшення радикулярного болю, зумовленого дегенеративними захворюваннями міжхребцевих дисків.

Сухий спосіб більш доступний, має менше протипоказань, ніж підводний. Його різновиди:

• аутотракція або аутогравітаційне витягнення (хворий сам змінює положення тіла, висить вертикально/під нахилом, використовує детензор, застосовуються спеціальні матраци з ребрами, витягнення здійснюється під вагою власного тіла);
• ручне витягнення (здійснюється мануальним терапевтом, який самостійно коригує прикладене навантаження);
• апаратне витягнення (виконується на спеціальних столах під контролем програмного керування: тракційні кушетки, портативні пристрої, механотерапевтичні установки);
• використання активно корегуючих корсетів;
  комбіновані методики.

Показання:

• Гострий і підгострий больовий синдром, що виник в результаті компресії (тріщина фіброзного кільця, протрузія диска, ущемлення капсули міжхребцевого суглоба);
• Нейросудинні і нейротрофічні порушення;
• Рефлекторний м’язово-тонічний біль;
• Псевдоспонділолістез;
• Радікулоішемічні синдроми з повільним прогресом;
• Патологічна міофіксація м’яза-еректора спини;
• Нейродистрофічні процеси (остеохондроз, спонділоперіартроз, лігаментоз, спондильоз) з вираженим больовим синдромом і/або гипертонусом;