Лікування

Процедури

Лужанська-4, Лужанська-7,
Поляна квасова

«Квітка полонини» – єдиний заклад на Закарпатті, що має в три рази ширший спектр бальнеологічних лікувальних можливостей у порівнянні з іншими оздоровницями.

Усе – завдяки потужним гідромінеральним ресурсам. Тут для лікування використовують три різновиди мінводи: “Лужанська-4”, “Лужанська-7” та “Поляна квасова”. Причому мінеральна вода, яка є основним лікувальним фактором в оздоровниці, прямо з родовища подається і в бювет, і у ванне відділення та інші процедурні кабінети.

Комбіноване застосування трьох типів мінеральних вод суттєво розширює можливості та діапазон лікування, підвищує його ефективність.

Маючи в арсеналі три різновиди мінеральної води, у «Квітці полонини» зроблено все, щоб максимально використати цю унікальну можливість. Крім питного лікування мінеральними водами, їх застосовують і у вигляді інших лікувальних методик:

  • натуральні мінеральні вуглекислі ванни
  • інгаляції з мінеральною водою
  • гідролазерне зрошення ясен мінеральною водою
  • кишкові зрошення мінеральною водою
  • гінекологічні зрошення мінеральною водою
  • мікроклізми з мінеральною водою

Лужанська-4 – з іменного джерела​

Початково нинішня “Лужанська-4” видобувалася з “Лікувального джерела “Margit”, яке у 1870-х роках знаходилося у власності лікаря Л. Карловського і було так названо на честь Маргіти Карловської. Неподалік було ще одне джерело, яким володів граф Шенборн. Йому дали назву також за іменем жінки –”Erzsebet” (Ержібет, Елізабет). Мінеральні води цих джерел розливалися й експортувалися у ті часи в усі куточки Європи, їх називали ще угорською зельтерською водою і лікували ними захворювання жовчних шляхів, шлункового тракту та різноманітні катари верхніх дихальних шляхів. Вже тоді цю воду призначали хворим на цукровий діабет, з нирковими недугами, ураженнями легенів.

“Лужанська” – це вуглекисла холодна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода, хімічний склад якої на сьогодні практично не змінився у порівнянні з 1860 роком, коли її аналіз провів доктор J. Molnar.

“Лужанська” здатна нейтралізувати підвищену кислотність шлунка, усуває диспепсичні явища – печію, тяжкість, здуття, нормалізує надходження жовчі та панкреатичного секрету, добре виводить з організму шлаки і токсини, має сечогінні властивості, діє як антисептик на сечовидільну систему. Тому, крім гастроентерологічних захворювань, „Лужанська-4” добре допомагає при захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів. А завдяки наявності в ній вуглекислого газу, який при зовнішньому використанні мінеральної води у вигляді вуглекислих мінеральних ванн діє на периферійні нервові рецептори та судинні капіляри, нормалізуються процеси збудження та гальмування в центральній нервовій системі та робота серцево-судинної системи (так званий вагусний вплив).

Лужанська-7 – корисна всім!​

За 400 метрів від джерел просто “Лужанської” знаходиться ще одне, вода з якого нині має назву “Лужанська-7”. А раніше воно називалося “Ірма”, “Жофія”, “Паннонія”. “Лужанська-7” – це вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва з вмістом кремнієвої кислоти мінеральна вода.

Що її вирізняє з-поміж інших подібних вод, то це, насамперед, наявність в іонному складі біологічно активних концентрацій кальцію та високого рівня метакремнієвої кислоти. Ця вода в збалансованому вигляді містить також мікроелементи бору, йоду, літію, фтору. Все, що мовлено про старшу супутницю “Лужанської-7”, притаманне і цій мінеральній воді. Та, окрім усього, “сімка” позитивно впливає на обмін жирів (холестерину, тригліцеридів) та інших речовин в організмі, застосовується як слизорозчинний та відхаркувальний засіб, має виражені антиоксидантні властивості.

Тому пріоритетним для «Лужанської-7» є її застосування при захворюваннях печінки, жовчовивідних шляхів, цукровому діабеті, а також у вигляді інгаляцій, прополіскувань для горла. Саме тому “Лужанська-7” і корисна як для недужих, так і для здорових людей, навіть дітей. Гідрокарбонатні натрієві води, особливо «Лужанська-7», володіють середньої інтенсивності елімінаційною дією стосовно інкорпорованих в організмі радіонуклідів. Ця властивість даних вод надзвичайно корисна для людей, що проживають на територіях посиленого радіоекологічного контролю, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Поляна квасова
– господарка вулканічних глибин

З усіх відомих свалявських мінеральних вод “Поляна квасова” формується у найглибших породах надр – за 300 –500 метрів від поверхні землі. А тому ця вода є найбільш захищеною від можливих забруднень, на її склад не впливають жодні атмосферні, кліматичні чинники.

Донедавна “Поляна квасова” була ексклюзивним лікувальним фактором санаторію “Сонячне Закарпаття”. А тепер її цілюща сила є і в розпорядженні курортологів “Квітки полонини”, слугує оздоровленню пацієнтів цих оздоровниць. “Поляна квасова” на початку ХХ століття вважалася “королевою літієвих квасних лужних мінеральних вод”. Саме так її характеризувала реклама 1913 року. А сьогодні розширене її означення вказує, що це вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода. Попри всі спільні властивості гідрокарбонатних лужних вод, “Поляна квасова” має сильну бактерицидну дію завдяки наявності в ній ортоборної кислоти.

Окрім того, ця вода здатна розчиняти сечовий пісок, нормалізувати жировий, вуглеводний та мінеральний обміни речовин в організмі. Цікаво, що вміст гідрокарбонатів у “Поляні квасовій” – вищий, ніж у популярній “Боржомі”. А це означає, що ступінь кислотонейтралізуючої дії нашої води – значно вищий, ніж широко розрекламованої грузинської мінералки. І при таких захворюваннях, як виразкова хвороба, гастрит, дуоденіт, що супроводжуються підвищеною секреторною функцією, явищах гіперацидозу (закислення організму), нема кращого ліку, як «Поляна квасова».

Питання – відповіді.
Цікаві факти про мінеральну воду.

Відповідає Михайло Іванович ЗАВАДЯК – курортолог з понад 50-річним стажем, кандидат медичних наук, лікар-гастроентеролог, автор багатьох науково-популярних книг про курорти, наукових праць, присвячених діагностиці та курортному лікуванню різних захворювань.

– Чи корисно вживати мінералку після перенесеного COVID-19 та чи втрачає свої цілющі властивості розлита на заводі у пляшки натуральна мінеральна вода?

Внутрішнє застосування мінеральних вод «Лужанська-4», «Лужанська-7» чи «Поляна квасова» рекомендується для зменшення метаболічного ацидозу. Вживання мінеральної води відновлює органи травлення, зокрема після токсичного медикаментозного лікування, призначеного під час COVID-19. Питне лікування гідрокарбонатними натрієвими мінеральними водами діє на організм як адаптоген, що підвищує опірність організму до різних несприятливих факторів, включно з бактеріальними, вірусними, грибковими інфекціями.

«Лужанську-4», «Лужанську-7» та «Поляна квасова» розливають на заводі у пляшки. Відтак, пацієнти «Квітки полонини» успішно ними лікуються і за межами курорту. Чи впливає на хворого більш ефективно вода, котру людина п’є безпосередньо «з живих рук природи», ніж вода, котра налита в пляшки для тривалого зберігання? Вода, налита в посуд в бюветі, зберігає всі свої лікувальні властивості упродовж приблизно чотирьох годин. Далі, якщо мова йде про вуглекислі гідрокарбонатні натрієві мінеральні води, «буферна ємність» води дещо зменшується. Але це не значить, що вода цілком перестає позитивно впливати на перебіг хвороби. Терміном «буферна ємність» користуються курортологи для того, щоб порівнювати різні мінеральні води між собою і природні мінеральні води з аналогічними за складом і концентрацією, але штучно приготованими аптечними розчинами. Умовно припустимо, що для нейтралізації 100 мл кислоти якоїсь концентрації потрібно 100 мл природної мінеральної води, взятої тільки-що в бюветі. Аналогічного за концентрацією аптечного лужного розчину доведеться витратити вже не 100 мл, а, наприклад, 150 мл. Тобто, «буферна ємність» природної мінеральної води більша, ніж аптечного розчину натрію гідрокарбонату. Це зумовлено специфікою структури підземних мінеральних вод. Налита в пляшки вода повністю зберігає мінеральний склад, але структура води може змінюватися. В пляшках упродовж вже кількох днів втрачають біологічну активність органічні речовини, гине автохтонна мікрофлора. Але в воді залишаються всі мінерали та мікроелементи, тому лікувальні властивості мінеральної води зберігаються.

-Які захворювання лікують «Лужанська-4», «Лужанська-7» та «Поляна квасова»?

А чи знали Ви, що вуглекислі гідрокарбонатні натрієві мінеральні води, зокрема і «Лужанська-4», «Лужанська-7» та «Поляна квасова», якими лікують в “Квітці полонини”, застосовують при 11 групах захворювань із 13, показаних для курортного лікування? Це дійсно так, адже діапазон їх лікувальної дії надзвичайно широкий. Нагадуємо, санаторій «Квітка полонини» має в своєму «арсеналі» аж три мінеральні води, і всі вони подаються в бювет та лікувальний корпус безпосередньо із свердловин.

Пропонуємо ознайомитися із показами для відбору на лікування в гастроентерологічні санаторії, які функціонують на родовищах вуглекислих гідрокарбонатних натрієвих мінеральних вод:

  1. Езофагіт (больова, диспепсична, дисфагічна та змішана форми, легкого та середнього ступеню важкості) поза фазою загострення.
  2. Виразкова хвороба шлунку та виразкова хвороба дванадцятипалої кишки поза фазою загострення, без рухової недостатності шлунка, нахилу до кровотеч, пенетрацї та можливість злоякісного переродження.
  3. Хронічний гастрит із секреторною недостатністю шлунку поза фазою загострення (гастрит типу А, фундальний, атрофічний). Хронічний гастрит зі збереженою та підвищеною шлунковою секрецією поза фазою загострення (гастрит типу В, поверхневий, антральний).
  4. Хронічний гастродуоденіт поза фазою загострення.
  5. Функціональні захворювання шлунку. Пілороспазм. Диспепсія.
  6. Хвороба Крона, легкого та середнього ступеню важкості, поза фазою загострення.
  7. Хронічні коліти і ентероколіти, легкого та середнього ступеню важкості, поза фазою загострення крім стенозуючих, туберкульозних, виразкових, бактеріальних та паразитарних форм.
  8. Синдром подразненого кишечнику, легкого та середнього ступеню важкості, поза фазою загострення.
  9. Дискінезія кишечнику з явищами стазу або діареєю, поза фазою загострення.
  10. Хронічні вірусні гепатити, неактивна фаза; стан післяперенесеного гострого вірусного гепатиту, не раніше ніж через три місяці після виписки зі стаціонару.
  11. Хронічний персистуючий гепатит, в т.ч. з токсичним ураженням печінки, неактивна фаза.
  12. Жовчнокам’яна хвороба (холелітіаз) І та II стадії, без нападів печінкової коліки, за винятком форм, ускладнених інфекцією, та таких, які потребують оперативних втручань.
  13. Хронічний холецистит, холангіт (ангіохоліт) різноїетіології поза фазою загострення, без нахилу до частих загострень та явищ жовтяниці.
  14. Дискинезiя жовчовивідних шляхiв. Спазм сфiнктера Оддi.
  15. Хронічний панкреатит паренхіматозний, рецидивуючий (крім туберкульозного), легкого та середнього ступеню важкості, фаза ремісії, без нахилу до частих загострень. Латентна форма хронічного панкреатиту.
  16. Синдром оперованого шлунку (після операцій з приводу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки) з наявністю демпінг- і гіпоглікемічного синдрому легкого та середнього ступеню важкості, астенічного синдрому, гастриту кукси, панкреатиту, холециститу, гастроентериту, коліту при задовільному загальному стані та зміцнілому післяопераційному рубці, не раніше ніж через три місяці після оперативного втручання.
  17. Післяхолецистектомічний синдром при задовільному загальному стані і зміцнілому післяопераційному рубці, не раніше ніж через три місяці після оперативного втручання.
  18. Цукровий діабет (І тип, II тип), легкого та середнього ступеню важкості, компенсований або субкомпенсований (гіперглікемія не вище 9 ммоль/л), без схильності до кетоацидозу та гіпоглікемічнихстанів, ускладнений хронічним холециститом, холангітом, дискинезією жовчовивідних шляхів та кишечника, гастритом, виразковою хворобою шлунку і дванадцяти-палої кишки поза фазою загострення.

Враховуючи хiмiчний склад, науковi дослiдження, клiнiчнi спостереження практичних лiкарiв, внутрішній прийом мінеральної води курорту можна рекомендувати також при патологiчних процесах, які супроводжуються закисленням організму, зокрема: при подагрi, алiментарному ожирiннi, гiперхолестеринемiї та деяких iнших гiперлiпiдемiях; метаболічному синдромі; сечових дiатезах, хронiчних запальних захворюваннях сечовидiльної системи; симптомах депресiї, гiпохондрiї, абстiнентному синдромi при вiдвиканнi вiд тютюнопалiння; при дозованому лiкувальному голодуваннi, схильності до кетоацидозу у дорослих та ацетонемічних станів у дітей.

– Як же лікують вуглекислі гідрокарбонатні натрієві мінеральні води хворих на гастроентерологічні захворювання?

Вони нормалізують, покращують функції всіх органів травлення – утворення шлункового соку, секрету підшлункової залози, жовчі, соків тонкої кишки. Одночасно покращується моторно-евакуаторна функція органів, а також екскреторна (виведення з організму різних «шлаків») та інкреторна (утворення т.з. гастроінтестинальних гормонів). Ці гормони регулюють функції органів травлення і сприятливо впливають на психологічний статус хворого. Дослідження вчених П’ятигорського НДІ курортології та фізіотерапії довели, що при внутрішньому прийомі гідрокарбонатних та гідрокарбонатно-хлоридних натрієвих мінеральних вод, вони діють як антидепресанти, збільшують в крові концентрацію гормону серотоніну, і, навпаки, зменшують вміст мелатоніну.

-Чи впливають гідрокарбонатні натрієві мінеральні води при вживанні їх всередину на загальний стан організму і як саме?

Вони підвищують стійкість організму до впливу несприятливих факторів середовища – хімічних, фізичних, біологічних. Механізми такого впливу різноманітні: зменшення або усунення запально-дистрофічних процесів, порушень моторних функцій (дискінезій) в органах травлення, покращення виведення «шлаків», їх нейтралізація, усунення причин їх утворення в травному каналі. З іншого боку, деякі з мікроелементів, зокрема, фтор, підвищують опірність організму навіть в умовах продовження дії несприятливих хвороботворних факторів. Так, наприклад, людина, в раціоні якої оптимальна кількість фтору, менше постраждає від дії проникаючої радіації, ніж при дефіциті цього мікроелементу. Фтор є радіопротектором. Цей мікроелемент має також загальну адаптогенну дію, як, наприклад женьшень, елеутерокок, родіола рожева (золотий корінь), дібазол або інші адаптогени.

Мінеральні води, про які йдеться, мають властивості антитоксинів, як, наприклад, молоко, яке рекомендують вживати тим, у кого шкідливі умови праці.

Вважають, що загальна опірність організму приблизно на 70% залежить від оптимального складу мікрофлори товстої кишки. При надлишковому бактеріальному рості в товстій кишці (т. з. дисбактеріоз) лікувати його рекомендують прийомом препаратів, які містять живі бактерії (біфідо-, лакто-, колібактерії чи інші). Ефективність такого лікування суттєво вища на фоні вживання гідрокарбонатних натрієвих мінеральних вод.

В курортології відомий термін «трансмінералізація». Під час питного лікування солі мінеральної води можуть витісняти деякі солі з організму і заміщати їх. Це можна використовувати для допомоги тим, наприклад, у кого в організмі є інкорпоровані радіонукліди. Свого часу в санаторіях Свалявщини діяли спеціалізовані відділення, де ефективно оздоровлювалися ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, діти – переселенці із зони відчуження.