Бальнеотерапія

Підводний душ-масаж (або підводний гідромасаж)

Дуже популярна процедура, під час якої тіло пацієнта, занурене у воду, масажується струменем зі шлангу. Рухи струменя води по тілу пацієнта проводять за правилами класичного масажу.

Лікарі порівнюють цілющу силу такого душу з голковколюванням. Тільки замість голки рефлекторні точки подразнює струмінь води.

У теплій воді настає розслаблення м’язів, що благотворно позначається на ефективності масажу, знижується рефлекторна збудливість, швидше настає знеболення. Масаж має термічну, механічну дії. В порівнянні з ручним масажем підводний душ-масаж діє глибше і сильніше на організм. Під його впливом активуються регулювальники місцевого кровотоку (гістамін, брадикінін, простагландіни) і зростає їх викид, що сприяє збільшенню кількості функціонуючих капілярів у шкірі та глибших шарах тканин, прискоренню кровообігу, поліпшенню мікроциркуляції, венозного відтоку і лімфообігу. В результаті покращується кровообіг у цілому, прискорюється обмін речовин і діурез, нормалізується тканинне дихання і трофіка тканин. Підводний душ-масаж сприяє розсмоктуванню крововиливів, набряків у тканинах, рубців, спайок, випотів у суглобах, при цьому зменшуються болі і підвищується обсяг рухів у суглобах.

Лікувальні ефекти: тонізуючий, седативний, вазоактивний, спазмолітичний, імунностимулюючий.

Під впливом підводного душу-масажу зменшуються головні болі, запаморочення, знижується відчуття загальної втоми, слабкості, «розбитості», з’являється відчуття бадьорості, легкості, свіжості, зберігається тонізуючий ефект на тривалий проміжок часу, знижується кількість і ступінь так званих метеопатичних реакцій, особливо у хворих із серцево-судинними недугами.

Показання:

• захворювання і травми опорно-рухової системи (спондільоз, спонділоартроз поза фазою загострення, остеоартроз, остеохондропатії, ревматоїдний артрит і так далі);
• серцево-судинні захворювання у фазі ремісії;
  захворювання внутрішніх органів (гіпертонічна хвороба I стадії, гіпотонічна хвороба, хронічний гастрит, дуоденіт, коліт, виразкова хвороба у стадії ремісії; ожиріння, целюліт);
• захворювання нервової системи (шийний і поперековий остеохондроз з корінцевим синдромом плече-лопаткового периартроза, невропатії, полірадикулоневрити (пізній відновний період), токсичні полінейропатії, мієлопатії, дитячий церебральний параліч, прогресуючі м’язові дистрофії, міопатії, залишкові явища перенесеного поліомієліту, неврози, гіпостенічна форма неврастенії, вегетативна дистонія, хвороба Рейно);
• хірургічні хвороби (початкові стадії атеросклерозу судин кінцівок тощо);
• захворювання шкіри (нейродерміти, склеродермія, колоїдні рубці);
• хронічний аднексит, порушення менструального циклу, клімакс,
• хронічний простатит, сексуальні неврози.